Звертаємо вашу увагу на те, що з 04.07.15 р. постановою КМУ від 26.06.15 р. № 439 введена в дію нова редакція Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою КМУ від 26.09.01 р. № 1266 (далі – Порядок № 1266). Саме з цієї дати кардинально міняється підхід до розрахунку виплат по соціальному страхуванню.

Назвемо основні нововведення, які пропонує нам тепер Порядок № 1266 :

1. Сума середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для призначення страхових виплат обчислюється шляхом використання даних з реєстру застрахованих осіб (далі – Держреєстр).

2. Розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата, є 12 календарних місяців перебування у трудових відносинах (з першого до першого числа) за останнім основним місцем роботи застрахованої особи, що передують місяцю, в якому настав страховий випадок, а не півроку, як було раніше.

3. Средньоденна зарплата розраховується шляхом ділення нарахованого за останні 12 календарних місяців доходу на кількість календарних днів зайнятості працівника. Раніше нарахований за розрахунковий період (6 календарних місяців) дохід ділився на кількість відпрацьованих в цьому періоді робочих днів. З розрахункового періоду слід виключати невідпрацьовані з поважних причин календарні дні. Нагадаємо, що поважними причинами є: тимчасова непрацездатність, відпустка по вагітності і пологам, відпустка по догляду за дитиною до досягнення їм трирічного (шестирічного) віку і абсолютно нова причина – відпустка без збереження зарплати.

4. Сума оплати перших 5 днів непрацездатності за рахунок роботодавця обчислюється шляхом множення суми денної виплати (її розмір встановлюється у відсотках до средньоденної заробітної плати залежно від страхового стажу) на кількість календарних днів, що підлягають оплаті.

5. Якщо за останні 12 місяців перед настанням страхового випадку застрахована особа, за даними Держреєстру, мала менше шести місяців страхового стажу, то середня зарплата обчислюється:

–          для допомоги по тимчасовій непрацездатності (окрім нещасних випадків) – виходячи з нарахованої суми заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески, але з розрахунку на місяць не більше мінімальної заробітної плати (МЗП), що діє в місяці настання страхового випадку;

–          для допомоги по вагітності та пологах – виходячи з нарахованої суми заробітної плати, з якої сплачувалися страхові внески, з розрахунку на місяць не менше 1 МЗП і не більше 2 МЗП – в розмірі, що діє в місяці настання страхового випадку.